Методична робота
Основні завдання
- Формування екологічного світогляду дитини і любові до себе, як частини природи.
- Створення умов для розвитку дитини відповідно до її культурних проблем і цінностей.
- Набуття дошкільниками наукових, екологічних знань, для засвоєння ними захисту природного середовища.
“Екологічна стежина”
Екологічна стежина дозволяє дошкільнику наочно познайомитись з різними явищами, які відбуваються в природі, спостерігати за живими об’єктами в їх природніх умовах. Отримати навички простих екологічних досліджень, а також формує такі моральні цінності як співпереживання та співчуття.
В ДНЗ №143 багато уваги приділяється розвитку творчого потенціалу:
- Створення умов для розвитку творчого потенціалу дітей.
- Реалізація розвитку творчого потенціалу дітей.
- Практичне застосування психолого-педагогічних знань під час роботи з дітьми.
- Рівень досягнень дітей в різних аспектах творчого прояву.
- Спільна робота дитячого садка і сім’ї з питань розвитку творчих здібностей кожної дитини.
В групах створено умови щодо розвитку творчого потенціалу дітей.
- Сприяють творчому процесу життя і діяльності дітей.
- Ставлять дітей у ситуації пізнавальної, художньої, моральної творчості.
- Проводять спеціальну роботу на заняттях, в іграх, тощо; націлену на розвиток творчості, яка органічно входить в життя дитини.
- Організовують цікаве змістовне життя дитини в дошкільному закладі, збагачують його цікавими враженнями, забезпечують емоційно-інтелектуальний досвід.
- Враховують індивідуальні особливості дитини (темперамент, характер, здібності психічних процесів, настрій, соматичний стан) при цілеспрямованому формуванні творчих здібностей.
- Забезпечують атмосферу творчості (довірливе спілкування, співпраця, співчуття, віра в сили дитини, підтримка при невдачах, радість від досягнення).
- Використовують методи і прийоми комплексно і системно, що виховує у дітей гнучкі й варіативні вміння та узагальнені навички.
- Інтегрують різні види дитячої діяльності, що дає змогу виявити різнобічні нахили та здібності дітей.
- Мотивують завдання, роблять пропозицію різних мотивів, що підводить дітей до прийняття завдання, поставленого дорослим.
- Надають дітям можливість проявити творчість, опираючись на власний досвід.
- Організовують в групі та приміщеннях дошкільного закладу розвивальне, доступне, варіативне, мобільне, трансформоване середовище.
Дидактичні ігри
- Ігри з дидактичними іграшками:
- народні дерев’яні іграшки: мотрійки, кулі, грибочки;
- інші складально-розбірні іграшки та вкладки. - Навчальні ігри з правилами:
- словесні та словесно-рухові ігри без опори на наочність (“Скажи навпаки”, “Фарби”, “Садівник”, на виявлення алогізмів тощо);
- настільно-поліграфічні ігри (лото, доміно, маршрутні ігри).
Підготовка дитини до шкільного життя.
Проблема підготовки дитини до шкільного життя ніколи не виходила з рангу актуальних. Сьогодні її значимість підсилюється ще й особливим розумінням ролі дошкільного дитинства у становленні особистості. Життя переконливо стверджує, що це той віковий період, який забезпечує саме загальний розвиток дитини, що є фундаментом для надбання надалі будь-яких спеціальних знань, умінь, навичок і оволодіння різними видами діяльності. Звідси і відповідна значимість повноцінної реалізації завдання дошкільного виховання – всебічне сприяння розвитку дитячої індивідуальності, забезпечення розвитку тих психічних новоутворень, які є основою саморозвитку дитячої особистості. Саме вони і забезпечують їй нормальне входження у наступний тривалий, важливий і складний період шкільного навчання.
Говорячи про готовність до шкільного учіння, важливо насамперед діагностувати рівень дошкільної психологічної зрілості, а не шкільної. Цілком зрозуміло, що лише психологічно зрілий дошкільник здатний до соціальної адаптації і адекватного входження у навчальну діяльність школяра. Найпершим питанням тут є грамотне визначення змісту поняття «дошкільна зрілість» у психологічному і фізіологічному сенсі. Відомо, що дошкільну зрілість психологи визначають як цілісний психічний стан дитини-дошкільника з оптимальним рівнем розвитку якісних новоутворень, для яких дошкільний період є сенситивним. Основними серед них є такі:
- сформовані соціальні емоції, здатність до емоційної децентрації вміння стати на позицію іншого, відчути його настрій, здатність відгукнутися на переживання співчуттям, співучастю (здатність до емпатії як афективно-пізнавальне утворення);
- розвинута уява;
- достатній рівень розвитку наочно-образного мислення;
- довільність психічних процесів та саморегуляція;
- сформовані мотивація комунікативної соціальної активності;
- адекватна самооцінка.