Методична робота


Основні завдання

  • Формування екологічного світогляду дитини і любові до себе, як частини природи.
  • Створення умов для розвитку дитини відповідно до її культурних проблем і цінностей.
  • Набуття дошкільниками наукових, екологічних знань, для засвоєння ними захисту природного середовища.

“Екологічна стежина”

Екологічна стежина дозволяє дошкільнику наочно познайомитись з різними явищами, які відбуваються в природі, спостерігати за живими об’єктами в їх природніх умовах. Отримати навички простих екологічних досліджень, а також формує такі моральні цінності як співпереживання та співчуття.



В ДНЗ №143 багато уваги приділяється розвитку творчого потенціалу:

  • Створення умов для розвитку творчого потенціалу дітей.
  • Реалізація розвитку творчого потенціалу дітей.
  • Практичне застосування психолого-педагогічних знань під час роботи з дітьми.
  • Рівень досягнень дітей в різних аспектах творчого прояву.
  • Спільна робота дитячого садка і сім’ї з питань розвитку творчих здібностей кожної дитини.

В групах створено умови щодо розвитку творчого потенціалу дітей.

  • Сприяють творчому процесу життя і діяльності дітей.
  • Ставлять дітей у ситуації пізнавальної, художньої, моральної творчості.
  • Проводять спеціальну роботу на заняттях, в іграх, тощо; націлену на розвиток творчості, яка органічно входить в життя дитини.
  • Організовують цікаве змістовне життя дитини в дошкільному закладі, збагачують його цікавими враженнями, забезпечують емоційно-інтелектуальний досвід.
  • Враховують індивідуальні особливості дитини (темперамент, характер, здібності психічних процесів, настрій, соматичний стан) при цілеспрямованому формуванні творчих здібностей.
  • Забезпечують атмосферу творчості (довірливе спілкування, співпраця, співчуття, віра в сили дитини, підтримка при невдачах, радість від досягнення).
  • Використовують методи і прийоми комплексно і системно, що виховує у дітей гнучкі й варіативні вміння та узагальнені навички.
  • Інтегрують різні види дитячої діяльності, що дає змогу виявити різнобічні нахили та здібності дітей.
  • Мотивують завдання, роблять пропозицію різних мотивів, що підводить дітей до прийняття завдання, поставленого дорослим.
  • Надають дітям можливість проявити творчість, опираючись на власний досвід.
  • Організовують в групі та приміщеннях дошкільного закладу розвивальне, доступне, варіативне, мобільне, трансформоване середовище.

Дидактичні ігри

  • Ігри з дидактичними іграшками:
    - народні дерев’яні іграшки: мотрійки, кулі, гри­бочки;
    - інші складально-розбірні іграшки та вкладки.
  • Навчальні ігри з правилами:
    - словесні та словесно-рухові ігри без опори на на­очність (“Скажи навпаки”, “Фарби”, “Садівник”, на виявлення алогізмів тощо);
    - настільно-поліграфічні ігри (лото, доміно, марш­рутні ігри).

Підготовка дитини до шкільного життя.

Проблема підготовки дитини до шкільного життя ніколи не виходила з рангу актуальних. Сьогодні її значимість підсилюється ще й особливим розумінням ролі дошкільного дитинства у становленні особистості. Життя переконливо стверджує, що це той віковий період, який забезпечує саме загальний розвиток дитини, що є фундаментом для надбання надалі будь-яких спеціальних знань, умінь, навичок і оволодіння різними видами діяльності. Звідси і відповідна значимість повноцінної реалізації завдання дошкільного виховання – всебічне сприяння розвитку дитячої індивідуальності, забезпечення розвитку тих психічних новоутворень, які є основою саморозвитку дитячої особистості. Саме вони і забезпечують їй нормальне входження у наступний тривалий, важливий і складний період шкільного навчання.

Говорячи про готовність до шкільного учіння, важливо насамперед діагностувати рівень дошкільної психологічної зрілості, а не шкільної. Цілком зрозуміло, що лише психологічно зрілий дошкільник здатний до соціальної адаптації і адекватного входження у навчальну діяльність школяра. Найпершим питанням тут є грамотне визначення змісту поняття «дошкільна зрілість» у психологічному і фізіологічному сенсі. Відомо, що дошкільну зрілість психологи визначають як цілісний психічний стан дитини-дошкільника з оптимальним рівнем розвитку якісних новоутворень, для яких дошкільний період є сенситивним. Основними серед них є такі:

  • сформовані соціальні емоції, здатність до емоційної децентрації вміння стати на позицію іншого, відчути його настрій, здатність відгукнутися на переживання співчуттям, співучастю (здатність до емпатії як афективно-пізнавальне утворення);
  • розвинута уява;
  • достатній рівень розвитку наочно-образного мислення;
  • довільність психічних процесів та саморегуляція;
  • сформовані мотивація комунікативної соціальної активності;
  • адекватна самооцінка.